Опоры трубопроводов по Серии 4.903-10 выпуск 4 читать далее.

Мейн-кун

Мейн-Кун

Опис породи Мейн-кун

Мейн-Кун – це по праву американська гордість. Неймовірні коти з прекрасно складеним міцним тілом, вухами як у рисі і довгим, красивим і красиво опущеним хвостом. Цю породу не створювали штучно і не вмішувалися в її зовнішній вигляд – вона і зараз лишається такою, якою були її предки і якою її створила природа. Перед красою котів Мейн-кун не встоїть жоден не байдужа до тварин людина, а відмовитися бути власником такого улюбленця практично неможливо.

Коти породи Мейн-кун є воістину аборигенними тваринами Північної Америки, штату Мен. Через суворі умови тамтешньої зими Мейн-куни володіють густою шерстю та довгим пухнастим хвостом, які зігрівають цих котів навіть в найлютіші морози. А через дикі умови і великі снігові насипи взимку ці коти отримали міцні широкуваті лапи з пучками шерсті поміж пальцями, які роблять їх чудовими «снігоходами».

Кіт породи Мейн-кун фото

Кіт породи Мейн-кун фото.

Історія виникнення Мейн-кунів

Про походження котів породи Мейн-кун є декілька легенд. Найнеймовірніша з них розповідає, що ці тварини пішли від диких єнотів (оригінальна назва котів «Maine Coon», а «racoon» перекладається як «єнот»). В якості підтвердження ця легенда використовує схожість шерсті, забарвлення котів та їх хижий вираз мордочки. Інша, більш романтична легенда відає, що порода Мейн-кун походить від котів, які жили у французької королеви Марії-Антуанетти, яка під час Великої Французької війни була втекла в Америку, захопивши з собою шість своїх котів і кішок.

Третя, ще більш неймовірна і загадкова легенда говорить про існування капітана на ім’я Кун, який мав на своєму кораблі кішку і кота. Кожен раз, коли корабель десь причалював, капітан пускав своїх котів на берег. В наслідок цього, скрізь, куди припливав корабель капітана Куна, з’являлися милі кошенята породи Мейн-Кун.

Сьогодні найбільш розповсюдженою є версія походження Мейн-кунів від схрещування американських короткошерстих і іноземних довгошерстих котів, яких, ймовірно, на американський континент завезли моряки чи вікінги. Перші згадки про породу цих котів присутні в літературі 1861 року. Відомо, що тоді коти породи Мейн-кун були учасниками перших виставок на північному сході США, однак після появи у 1900 році Персидських котів, Мейн-куни почали втрачати популярність.

Кіт Мейн-кун фото

Фото котів Мейн-кунів.

Так тривало протягом півстоліття, доки в 1963 році в США не було створено Центральний клуб любителів Мейн-кунів. Порода знову почала набувати популярності і вже через  років було засновано Асоціацію заводчиків єнотових котів мена, яка вже через 15 років нараховувала понад 1000 любителів та 200 розплідників, які займалися розмноженням породи. Зазначимо, що офіційно Мейн-кунам було дозволено брати участь у виставках лише в 1976 році, тобто більш як через століття з фактичного початку участі цієї породи котів у виставках.

Протягом тривалого часу коти породи Мейн-кун вважалися найбільшими домашніми котами у світі. І це не дивно, адже, як правило, коти Менй-кун важать до 10 кілограм, а кішки – 5-7 кілограм. Хоча зустрічаються і набагато більші представники, які можуть важити аж до 15 кілограм. Додайте до цього показника довгу густу шерсть, міцну статуру і дикий вираз обличчя, і ви отримаєте справжнього могутнього хижака.

Стандарт породи Мейн-кун WCF

Характер котів Мейн-кун

Представники породи Мейн-кун веселі, але спокійні коти, які не мають звички «наводити в домі порядки», як це люблять деякі інші породи котів. Незнайомій людині може здатися, що Мейн-куни байдужі до людей улюбленці, але це не так. Адже коти цієї породи не відразу починають довіряти іншим людям, а тільки через деякий час, після чого і стають відданими та люблячими.

Мейн-куни відносяться до тих котів, які віддають переважу валятися поряд з господарем, а не на його колінах. Також ця порода непогано ладнає з іншими тваринами в домі, в тому числі і з собаками. Серед інших особливостей – тонкий голос, який точно не поєднується з їх габаритами, а також «дивна» звичка ставати на задні лапи, аби краще бачити, що відбувається навкруги.

Коти породи Мейн-кун легко привчаються до прогулянок на повідку, а також зовсім не бояться води. Більше того, деякі власники зазначають, що їх улюбленці не проти навіть піти в душ з ними. Незвичною є і звичка розгрібати лапою воду, перед тим, як її пити. Вважають, що звичка успадкувалася від диких предків породи, які так очищували від сміття поверну природних водойм.

Де купити Мейн-куна

Оскільки порода дуже популярна, то з купівлею кошеняти проблем не виникне. Навіть якщо у вашому місті немає розплідника котів Мейн-кун, це зовсім не проблема, оскільки зараз доставити вихованця можна звідки завгодно куди завгодно. Купити котеня породи Мейн-кун в Україні можна в розпліднику Maidilicos (www.licos.com.ua). Важливо, що цей розплідник зареєстрований за системою WCF – це гарантує чистокровність (якщо купувати кошеня “на руках”, то не можна бути упевненим, що воно на всі 100 % Мейн-кун). До речі, на усіх фото вище і нижче – вихованці розплідника Maidilicos.

Мейн-кун фото

Догляд за Мейн-кунами

Хоча порода Мейн-кун володіє довгою  і шовковистою шерстю, остання не заплутується так легко як, наприклад, у Персидських котів. Однак це не означає, що регулярний догляд за нею не потрібен. Рази 2-3 в тиждень розчісуйте свого улюбленця Мейн-куна, а в період линяння (весною) проводьте цю процедуру ще частіше. Звісно, не забувайте час від часу купати кота, а також, при необхідності, підстригати йому кігті.

Хвороби котів Мейн-кун

Хоча Мейн-кун в загальному здорова порода, їй все ж властиві типові для котів захворювання. Наприклад спадкова гіпертрофічна кардіоміопатія чи спинно-м’язова атрофія. Першою ознакою першої часто стає відразу летальний результат, а друга призводить до зменшення терміну життя кота. На щастя ці захворювання рідкість. А от типові блохи у кота, чи лишай у кота,чи навіть глисти є частою проблемою.